Mały praktyczny słownik skrótowców i skrótów języka ukraińskiego Bożena Zinkiewicz-Tomanek, Ołeksandr Hryhorjew, Jarosława Prychoda 53 WYDAWNICTWO UNIWERSYTETU JAGIELLOŃSKIEGO Publikacja dotowana przez Wydział Filologiczny Uniwersytetu Jagiellońskiego Opracowanie słownika było częściowo dofinansowane przez Oddział PAN w Krakowie REDAKCJA NAUKOWA I KOREKTA Bożena Zinkiewicz-Tomanek REDAKCJA TECHNICZNA I PROJEKT OKŁADKI Dorota Heliasz © Copyright by Uniwersytet Jagielloński Wydanie I, Kraków 1997 Varia CCCLXXVI ISBN 83-233-1079-3 Dystrybucja: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego ul. Grodzka 26 31-044 Kraków tel. (012) 422-10-33 w. 1177, 1410, fax (012) 422-63-06 e-mail: [email protected] Konto: BPH S.A. IV O/Kraków nr 10601389-731210-27000-400101 Передмова Przedmowa Характерною рисою української мови є велика кількість абревіатур, які особливо поширені у пресі. Останнім часом їх стало набагато більше у зв'язку з активним розвитком української мови. Нові абревіатури віддзеркалюють зміни у політичному, економічному та громадському житті України. Наприклад, зі здобуттям незалежності (24 серпня 1991 р.) в Україні виникло багато нових партій, громадсько-політичних організацій, різних культурних та інших установ. Переважна більшість із них має два найменування: одне — повне, яке є словосполученням, а інше — скорочене, абревіатурне. Велика кількість абревіатур у газетному тексті ускладнює його сприйняття, правильне зрозуміння. Саме цим зумовлена необхідність упорядкувати бодай незначну кількість абревіатур та скорочень, які найчастіше трапляються на сторінках друкованих видань в Україні та діаспорі. Автори Короткого практичного словника абревіатур та скорочень української мови під час його укладання керувалися саме практичною метою, сподіваючись, що таке видання знадобиться широкому колу читачів, усім, хто цікавиться Україною, її життям, українським друкованим словом. Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови може стати в пригоді установам, органі- Cechą charakterystyczną współczesnego języka ukraińskiego są liczne skrótowce (abrewiatury), szczególnie rozpowszechnione w prasie. Ostatnio w związku z aktywnym rozwojem języka ukraińskiego ich liczba znacznie wzrosła. Nowe skrótowce odzwierciedlają zmiany, jakie zaszły w życiu politycznym, ekonomicznym i społecznym Ukrainy. Na przykład wraz z odzyskaniem niepodległości (24 sierpnia 1991 r.) na Ukrainie powstało wiele nowych partii, organizacji społeczno-politycznych, różnych instytucji kulturalnych itp. Przeważająca większość z nich posiada dwie nazwy: jedną - pełną, będącą połączeniem wyrazowym, a drugą -skróconą. Duża liczba skrótowców w tekście gazety czy czasopisma utrudnia jego odbiór, poprawne zrozumienie. Właśnie stąd wypływa konieczność uporządkowania choćby niewielkiej liczby skrótowców i skrótów, które najczęściej występują na łamach prasy i innych wydawnictw na Ukrainie i poza jej granicami. Przy układaniu Małego praktycznego słownika skrótowców i skrótów języka ukraińskiego autorzy kierowali się względami praktycznymi oraz przekonaniem, że tego rodzaju publikacja będzie przydatna dla szerokiego kręgu czytelników, dla tych wszystkich, którzy interesują się Ukrainą, jej życiem, ukraińskim słowem drukowanym. Mały praktyczny słownik skrótowców i skrótów języka ukraińskiego może być pomocny różnym instytucjom, organizacjom, 6 Przedmowa заціям, спільним підприємствам, які розвивають наукові, культурні чи економічні контакти з Україною. Зокрема він необхідний студентам-філологам, котрі вивчають українську мову в Польщі. їм важко іноді розібратися в українських реаліях, зрозуміти, що означають та чи інша абревіатура або скорочення. Більшість словникового матеріалу - це абревіатури та скорочення, що активно функціонують у сучасних українських мас-медіа, а також україномовних виданнях за кордоном. До словника увійшли також абревіатури комуністичного минулого, які „живуть" у пресі, монографіях, художній літературі (напр.: СРСР, ПОРІГ, комсорг, партком тощо), а також назви літературних, мистецьких та наукових об'єднань, політичних партій, що існували в Україні до 1941 р. (напр.: МАРС, РУП, КПСГ). Подано й російські варіанти деяких абревіатур, що саме у такому вигляді трапляються на сторінках українських газет і журналів (напр.: НКВД, ЧП, ОМОН, СНГ). До словника внесено різні типи абревіатур української мови: 1) ініціальні (буквені і звукові) абревіатури всіх структурних різновидів: УНР, вуз тощо; 2) складноскорочені слова складового типу: райком, колгосп, дер-жагропромтаін.; 3) слова з початковим компонентом зав-, заст-, ком-, напр.: завбазою, комроти; wspólnym przedsiębiorstwom, które utrzymują kontakty naukowe, kulturalne bądź ekonomiczne z Ukrainą. Szczególnie jest on niezbędny dla studentów-fi-lologów, studiujących język ukraiński w Polsce. Często bowiem trudno jest im zorientować się w ukraińskich realiach, zrozumieć, co oznacza ten czy inny skrótowiec lub skrót. Większość materiału słownikowego stanowią skrótowce i skróty aktywnie funkcjonujące we współczesnych ukraińskich środkach masowego przekazu, jak również w ukraińskojęzycznych publikacjach poza granicami Ukrainy. Do słownika weszły także skrótowce wzięte z komunistycznej przeszłości, które „żyją" w prasie, publicystyce, monografiach naukowych i literaturze pięknej (np. СРСР, ПОРП, комсорг, партком і in.), jak też nazwy towarzystw naukowych, literackich i artystycznych, które istniały na Ukrainie przed 1941 rokiem (np. МАРС, РУП, КПСГ). Podane zostały również rosyjskie warianty niektórych skrótowców, które właśnie w takiej postaci pojawiają się na łamach ukraińskich gazet i czasopism (np. НКВД, ЧП, ОМОН, СНГ). Do słownika wprowadzono różne typy skrótowców języka ukraińskiego: 1) skrótowce inicjalne (literowce i głoskowce) o różnej strukturze: УНР, вузПр.; 2) sylabowce, zwane też grupowca-mi: райком, колгосп, держагропром iin.; 3) wyrazy z początkowym komponentem зав-, заст-, ком-, np.: завбазою, комроти; Передмова 7 4) слова, утворені з початкового складу прикметника і повного іменника, напр.: медсестра, педінститут; 5) складноскорочені слова змішаного типу: райвно; 6) умовні скорочення типу: ін-т, ун-т, б-ка, див., т.ін., пор.; 7) у словнику представлені умовні графічні скорочення різних структурних різновидів (метричні, фізичні тощо величини): г, кг, км, Па л. Розшифрування абревіатур з літерою „ґ" подано за Правописним словником Г. Голоскевича (1 вид. -1930,12 вид.-1994). Усі абревіатури і скорочення розташовані в одному списку за абеткою. 4) wyrazy utworzone z początkowej sylaby przymiotnika i całego rzeczownika, np: медсестра, педінститут; 5) skrótowce mieszane typu: райвно; 6) umowne skróty typu: ін-т, ун-т, б-ка, див., т.ін., пор.; 7) słownik zawiera również umowne skróty graficzne różnorakiej struktury (jednostki metryczne i fizyczne itp.): r, кг, км, Па, л. Rozwinięcie skrótowców z literą „Ґ" podano według słownika ortograficznego H. Hołoskewicza (1 wyd. - 1930, 12 wyd. - 1994). Wszystkie skrótowce i skróty umieszczono razem w układzie alfabetycznym. Автори Autorzy Відмінювання Odmiana абревіатур skrótowców Абревіатури є однослівним еквівалентом словосполучення. Будучи самостійними словами, вони мають свою вимову і власні граматичні характеристики. Абревіатури можуть мати літерну вимову або читатися як звичайний звуковий комплекс, що утворює слово. За своєю семантикою вони належать до іменників, мають граматичний рід, можуть відмінюватися за відмінками або бути незмінними. В абревіатурах буквеного типу рід визначається за головним словом мотивуючого словосполучення (напр. НТР - жіночого роду (науково-технічна революція). В усіх інших абревіатурах рід визначаємо за фінальною частиною скорочення (напр. вуз, Донбас - чоловічого роду, бо закінчуються на приголосний). Залежно від структури одні абревіатури відмінюються подібно до звичайних українських іменників (якщо їхнє зовнішнє оформлення відповідає загальній характеристиці українських іменників), а інші з огляду на свою форму не можуть відмінюватися. Напр. абревіатури КІБІ, ПТУ, комроти, райвно не відмінюються, тому що в українській мові іменники на голосний -і, -у, -и і деякі на -о належать до незмінних. Skrótowce są jednowyrazowym ekwiwalentem połączenia wyrazowego. Będąc wyrazami samodzielnymi mają one swoją wymowę i właściwe im cechy gramatyczne. Skrótowce mogą mieć wymowę literową bądź mogą być czytane jak zwykłe połączenie dźwięków, stanowiące wyraz. Ze względu na swoją semantykę skrótowce należą do rzeczowników, mają gramatyczny rodzaj, mogą się odmieniać przez przypadki lub być wyrazami nieodmiennymi. Rodzaj gramatyczny tzw. literowców określany jest według głównego rzeczownika motywującego połączenia wyrazowego (np. HTP - jest rodzaju żeńskiego, ponieważ znaczy on (науково-технічна революція). Dla wszystkich pozostałych skrótowców rodzaj na ogół określany jest według końcowej głoski (np. вуз, Донбас — są rodzaju męskiego, ponieważ kończą się na spółgłoskę. W zależności od struktury jedne skrótowce odmieniają się jak zwykłe ukraińskie rzeczowniki (jeśli ich postać zewnętrzna odpowiada ogólnej charakterystyce rzeczowników ukraińskich), a inne ze względu na swoją budowę nie mogą się odmieniać. Np. skrótowce КІБІ, ПТУ, комроти, райвно nie odmieniają się, ponieważ w języku ukraińskim rzeczowniki zakończone na samogłoskę -і, -у, -и oraz niektóre zakończone na -o należą do nieodmiennych. 10 Відмінювання абревіатур Відмінюються абревіатури: 1) які утворюються з початкового складу прикметника і повної форми іменника (напр. педінститут, педінституту, педінститутом; медсестра, медсестрі, медсестрою - відмінюються за зразком самостійних іменників, що входять до їх складу); 2) які утворюються з початкових звукосполучень або початкових звуків мотивуючого складного найменування (напр. нардеп, нардепа, нардепом; жек, жеку, жеком — відмінюються за зразком тих іменників, з якими вони збігаються зовнішньою формою, тобто як іменники чоловічого роду другої відміни твердої групи). Не відмінюються абревіатури: 1) другим елементом яких виступає іменник у формі непрямого відмінка: завкафедри, комроти; 2) які утворюються з початкового звукосполучення одного слова і початкових звуків (або літер) інших слів: облвно, ДемПУ, а також інщіально-буквені та інщіально-звукові абревіатури, які не сприймаються як іменники, що мають визначений рід і тип відміни: УРП, СІЛА. Окремо треба розглядати скорочення. Вони на письмі передаються завжди малими літерами, після яких ставиться крапка (екз., жін., див.), через риску (б-ка, ін-т, ун-т, д-ій) або через навскісну лінію (п/к, в/с). Do odmiennych należą skrótowce: 1) utworzone z początkowej sylaby przymiotnika i całej formy rzeczownika (np. педінститут, педінституту, педінститутом; медсестра, медсестрі, медсестрою odmieniają się tak samo jak poszczególne rzeczowniki, będące ich komponentami; 2) utworzone z początkowych kompleksów dźwiękowych lub dźwięków motywującego połączenia wyrazowego (np. нардеп, нардепа, нардепом; жек, жеку, жеком - odmieniają się według schematu tych rzeczowników, do których są podobne ze względu na swoją postać zewnętrzną, czyli jak twardote-matowe rzeczowniki rodzaju męskiego II deklinacji). Nie odmieniają się skrótowce: 1) w których drugim komponentem jest rzeczownik w formie przypadka zależnego: завкафедри, комроти; 2) które utworzone są z początkowego połączenia głosek jednego wyrazu i początkowych głosek (lub liter) innych wyrazów: облвно, ДемПУ, oraz literowce i głoskowce, które nie są traktowane jak rzeczowniki posiadające określony rodzaj i typ odmiany: УРП, СПІА. Oddzielnie należy rozpatrywać skróty. Piszemy je zawsze małymi literami, po których stawiamy kropkę (екз., жін., див.), z łącznikiem pomiędzy początkowymi i końcowymi literami skrótu (б-ка, ін-т, ун-т, д-ій) bądź z ukośną kreską (п/к, в/с). СЛОВНИК А А - ампер ААС - Альпійсько-Адріатична спільнота АБЗ - автомобільний бензиновий заправник АБЗ — асфальтобетонний завод АБН - Антибольшевицький блок народів АБР - авіаційна балістична ракета АБР — Азіатський банк розвитку (див. АзБР) АБР — Африканський банк розвитку (див. АфБР) абх. - абхазький АБЦ - Американський бізнес-центр АВМФ — авіація військово-морського флоту АБО - акціонерне виробниче об'єднання а-во — агентство австр. — австрійський австрал. - австралійський авт. - автомобільний авт. — автономний авт. — авторський автобіогр. — автобіографічний автовокзал - автобусний вокзал АвтоЗаЗ - Автомобільний запорізький завод автореф. - авторський реферат (див. автореферат) автореферат — авторський реферат (див. автореф.) агітбригада — агітаційна бригада агітпункт — агітаційний пункт АГК — агропромисловий комплекс агр. — агроном, агрономічний АГР - антропогеографічний район агропром - агрономічна промисловість агрофак - агрономічний факультет АГЧ - адміністративно-господарська частина АПІІ — Академія генерального шта- бу АД — артилерійський дивізіон адм. - адмірал адм. ц. — адміністративний центр АДС — авіаційно-диспетчерська служба АДУ - апарат дистанційного управління АДУК - Асоціація діячів української культури АЕС - атомна електростанція АЄР - Асамблея європейських регіонів АзБР — Азіатський банк розвитку (див. АБР) АЗВФ - Азовська військова флотилія АзРСР — Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка АЗС — автозаправна станція 12 АЗЛК АЗЛК - Автомобільний завод ім. Ленінського комсомолу АК — автомат Калапшикова АК — Армія Крайова (польськ.) акад. - академік АКБ — Акціонерно-комерційний банк АКІБ - Акціонерний комерційно-інвестиційний банк АКМ - автомат Калапшикова модернізований акц. - акціонерний АКУ - Антимонопольний комітет України АЛ - автоматична лінія албан. - албанський альм. — альманах амер. - американський АМК- антимонопольний комітет АМН - Академія медичних наук АМР - Агентство з міжнародного розвитку АМС — автоматична міжпланетна станція АМУ - Асоціація міст України АМЦ — Антарктичний метеорологічний центр АН - Академія наук АН — Антонов (назва літака від прізвища конструктора) анат. — анатомія, анатомічний англ. — англійський АНДР - Алжирська Народна Демократична Республіка АНК - Африканський національний конгрес АНТК — авіаційний науково-технічний комплекс АНУМ - Асоціація незалежних українських мистців АО — автономна область АО - астрономічна обсерваторія АП - автоматичне програмування АП - автопілот АП - Адміністрація Президента АПБ - Агропромисловий банк АПК — агропромисловий комплекс АПМУ - Асоціація пролетарських музикантів України АПН - агентство преси Новини АПН - Академія педагогічних наук АППБ - Акціонерний поштово-пенсійний банк АПС — автоматичний пістолет Стєчкіна АПУ — Аграрна партія України АПУ - архітектурно-планувальне управління (ГоловАПУ - головне АПУ) АПЧ — атомний підводний човен ар. - арабський АР Крим - Автономна Республіка Крим АРЄ — Арабська Республіка Єгипет АРЗ — авторемонтний завод АРК - Автономна Республіка Крим АРМУ — Асоціація революційних мистців України АРСР - Автономна Радянська Соціалістична Республіка арт. - артилерія, артилерійський арт. - артист БАТІ 13 арх. - архаїзм арх. - археологія, археологічний арх. — архівний архіт. - архітектор; архітектура, архітектурний АС - атомна станція а/с - абонентська скринька а. с. - авторське свідоцтво АСБ - апаратно-студійний блок АСГН - Академія сільськогосподарських наук асист. - асистент АСК - автоматизована система контролю АСК - акціонерно-страхова компанія АСК- Акціонерна судноплавна компанія АСК- апаратно-студійний комплекс асп. — аспірант астр. - астрономія, астрономічний АСУ - автоматизована система управління АТ — автомобільний транспорт АТ - акціонерне товариство АТ - артеріальний тиск ат. — атомний АТВТ - Акціонерне товариство відкритого типу АТЗТ - Акціонерне товариство закритого типу атм. - атмосферний АТП - автотранспортне підприємство АТР - Азіатсько-Тихоокеанський регіон АТС — автоматична телефонна станція АУ - архівне управління АУА - Асоціація українців Америки АУБ - Асоціація українських банків АУМ - Атлас української мови АУП - Асоціація українських письменників АУП — адміністративно-управлінський персонал АФА - Асоціація футбольних арбітрів АфБР - Африканський банк розвитку (див. АБР) афг. - афганський АФЕСР - Арабський фонд економічного і соціального розвитку АФП - Американська федерація праці афр. - африканський АФУ - Асоціація фермерів України АХРР - Асоціація художників революційної Росії АХЧУ - Асоціація художників Червоної України АЦ — автоматичний центр АЯМ - Амуро-Якутська магістраль АЯР — Адміністрація ядерного регулювання Б бавовн. — бавовняний БАТІ — Багатостороннє агентство з питань гарантій інвестицій 14 БАМ БАМ — Байкало-Амурська магістраль бат-н - батальйон (див. б-н) б. в. — без видавництва (трапляється у бібліографії) БелАЗ — з російської: Білоруський автомобільний завод Бенілюкс — економічний союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу берез. - березень БЖ — блок живлення БЗ - бензозаправник БЗК - блок запам'ятовування команд БЗНТІ - Бюро закордонної науково-технічної інформації бібл. — бібліографія біл. - білоруський біогр. - біографія біол. — біологія, біологічний біофак- біологічний факультет БК - будинок культури б-ка — бібліотека Блаж. - Блаженний бл. п. — блаженної пам'яті БМД — бойова машина десантника БМП — бойова машина піхоти БМР - Банк міжнародних розрахунків БМУ - будівельно-монтажне управління б-н — батальйон (див. бат-н) БНСП - Блок національно-патріотичних сил України БНР - Болгарська Народна Республіка БНТ — будинок народної творчості БНФ - Білоруський народний фронт БО - берегова оборона (охорона) болг. - болгарський бот. — ботаніка, ботанічний БПП - будівельно-промислове підприємство БР - балістична ракета БРДМ - броньована розвідувально-дозорна машина брит. — британський БРСР - Білоруська Радянська Соціалістична Республіка БСК — Берег Слонової Кістки БСЛ - Бібліотека світової літератури БТР - бронетранспортер БУ - будівельне управління (див. будуправління) Бу-Ба-Бу - Бурлеск-Балаган-Буфо-нада (назва літгурту) буд. - будинок буд. - будівельник, будівельний БУД — Братство української державності будуправління - будівельне управління (див. БУ) букв. - буквально БУЛ - Бібліотека української літератури бухоблік - бухгалтерський облік БФ - Балтійський флот БШК — Білоцерківський шинний комбінат від. 15 В в. - вік В - вольт ВА — Військова академія ВАІ - військова автомобільна інспекція ВАЗ - Волзький автомобільний завод BAK - Вища арбітражна комісія BAK — Вища атестаційна комісія (при Кабінеті Міністрів України) ВАМ — Всесвітня асамблея молоді ВАПЛІТЕ — Вільна академія пролетарської літератури, також: ВАПЛіте і Вапліте ВАТ - відкрите акціонерне товариство ВАТУ- військове авіаційно-технічне училище ВАУ — військове авіаційне училище ВБВШ — Волго-Балтійський водний шлях ВВ - внутрішні війська ВВА - високовольтна апаратура ВВВ - Велика Вітчизняна війна ВВІР — відділ віз і реєстрацій ВВМУ — вище військово-морське училище ВВП — внутрішній валовий продукт ВВР - воднево-водяний реактор BBC — відділ внутрішніх справ ВВФ - виробничо-впроваджувальна фірма ВТІК-див. ВДІК ВГФ — виробничо-госпрозрахункова фірма ВДАІ - відділ державної автомобільної інспекції ВДІК - Всесоюзний державний інститут кінематографії (вживається також рос. ВГІК) ВДНГ — Виставка досягнень народного господарства ВДСК — Волго-Донський судноплавний канал (Волго-Дон) вдсх. - водосховище (див. водосх.) ВЕЗ — вільна економічна зона Вел. — Великий, -а, -є, мн. -і (частина топоніма, напр. Великі Сорочинці) верес. - вересень Верх. - Верхній, -я, -є, мн. -і (частина топоніма, напр. Верхнє Синьо-видне) вет. — ветеринарний вз(в). - взвод ВЗО — вищий заклад освіти (див. вуз ІВНЗ) ВЗУН - Великий збір українських націоналістів виборчком - виборчий комітет виг. — вигук вид. - видання вид-во — видавництво викл. - викладач виконком — виконавчий комітет виконроб — виконавець робіт височ. — височина ВІА - вокально-інструментальний ансамбль від. - відділ 16 відм. відм. — відмінок відп. — відповідальний військ. — військовий військкомат - військовий комісаріат ВІЛ - вірус імунодефіциту людини ВІЛ-інфікований - вірусо-інфіко-вана людина ВІС — велика інтеґральна схема „ВК" - „Вечірній Київ" (газета) ВК- виробничий кооператив ВКВ - вільно конвертована валюта вкз. - вокзал ВКМП - виробничо-комерційне мале підприємство ВКО - Варшавська камерна опера ВКО — виробничо-комерційне об'єднання ВКП - виробничо-комерційне підприємство ВКП(б) - Всесоюзна комуністична партія більшовиків ВКФ - виробничо-комерційна фірма вл. (влас.) - власний влас. інф. — власна інформація власко'р - власний кореспондент ВЛК - Вищі літературні курси ВЛКСМ - Всесоюзна Ленінська Комуністична Спілка Молоді ВМБ — Військово-морська база ВМД - вантажно-митна декларація ВМО - Всесвітня метеорологічна організація ВМП - військово-медична підготовка ВМП - виробниче мале підприємство ВМС - військово-морські сили ВМУ - Військово-морське училище ВМФ — військово-морський флот ВНДІ - Всесоюзний науково-дослідний інститут ВНЗ - вищий навчальний заклад (див. вуз і ВЗО) ВНП — валовий національний продукт внутр. — внутрішній ВО - виробниче об'єднання ВО - військовий округ в. о. — виконуючий обов'язки (виконавець обов'язків) водосх. - водосховище (див. вдсх.) ВОІВ - Всесвітня організація інтелектуальної власності ВООЗ — Всесвітня організація охорони здоров'я BOT — Всесвітня організація торгівлі ВПА — військово-повітряна академія Впв. — Високоповажний ВПК - великий протичовновий корабель ВПК — військово-промисловий комплекс ВПМУ — Вільні профспілки машиністів України ВПП - всесвітня продовольча програма ООН Впр. - Високопреподобний (до священиків) ВПС — військово-повітряні сили ВПСУ - військово-повітряні сили України ВПУ — військово-політичне училище ген. 17 ВПЦР _ Всеукраїнська православна церковна рада ВПШ — вища партійна школа ВР - Верховна Рада ВРЗ - вагоно-ремонтний завод ВРМ — Всесвітня Рада Миру ВРСР - Вірменська Радянська Соціалістична Республіка ВРУ - Верховна Рада України ВРХ - велика рогата худоба ВС - Верховний суд в/с — вищий сорт ВСО - Всесвітня сіоністська організація ВСП — Всесвітня служба погоди Всч. - Всечесний (до священиків) Вт (вт) - ват ВТА—військово-транспортна авіація ВТК- відділ технічного контролю ВТК — виправно-трудова колонія ВТТ - виправно-трудовий табір в т. ч. — в тому числі (див. у т. ч.) ВУАН - Всеукраїнська академія наук ВУАПМИТ - Всеукраїнська асоціація пролетарських митців вуз — вищий учбовий заклад (у суч. укр. мові - нормативним є вищий навчальний заклад); див. ВНЗ і ВЗО) вул. — вулиця ВУЛТ — Всеукраїнське лікарське товариство ВУНР - Всеукраїнська народна рада ВУО — Волинське українське об'єднання ВУСПП - Всеукраїнська спілка пролетарських письменників ВУФКУ - Всеукраїнське фотокіно-управління ВУЦВК — Всеукраїнський центральний виконавчий комітет ВУЧК - Всеукраїнська надзвичайна (рос. чрезвнчайная) комісія ВФПС — Всесвітній форум профспілок ВФУ - Всесвітній форум українців ВЧ, в/ч — військова частина ВЧК - Всеросійська надзвичайна (рос. чрезвнчайная) комісія Вш. — Вельмишановний (Високошановний) г г-грам г. - гора га — гектар ГА - Генеральна Асамблея (ООН) ГАЗ — Горьківський автомобільний завод (вживається як назва автомобіля) гал. — галицький ГАО - Головна астрономічна обсерваторія ГАЛУ - головне аптечне управління ГАУ — Гідронімічний атлас України ГАУ — Головне архівне управління ГДПГУ - Головна державна податкова інспекція України ген. - генерал 18 ген.-губ. ген.-губ. - генерал-губернатор ген.-л(ейт). — генерал-лейтенант ген.-м. - генерал-майор ген.-п(олк).- генерал-полковник генплан — генеральний план генпрокуратура - генеральна прокуратура генсек - генеральний секретар генштаб - генеральний штаб (див. ГШ) геогр. - географія, географічний геод. - геодезія, геодезичний геол. — геологія, геологічний геом. - геометрія, геометричний геофак — географічний факультет геофіз. - геофізика, геофізичний герм. - германський ГЕС - гідроелектростанція ГЕУ - Головне економічне управління ГЕФ - Глобальний економічний фонд ГЗ — граматичне значення гідрометцентр - гідрометеорологічний центр ГК — граматична категорія ГКУ - Громадянський конгрес України ГКЧП -зросійської;укр. варіант -ДКНС - Державний комітет надзвичайного стану гл. — глава гл — гекталітр гл. — глибина гм — гектометр ГМС - гідрометеорологічна станція год. — година Головархів - Головний архів Головкурупр - Головне курортне управління Госдума - рос; укр. варіант — Держдума - Державна дума ГП — Головний провід ГПБ — Головна пластова булава ГПО - готовий до праці й оборони ГПР — Головна пластова рада ГПУ — головний пункт управління ГІГУ- з російської; див.укр.ЩТУ ГР — Головна рада гр. - градус гр. - громадянин, громадянка гр. - група грам. — граматичний ГРЗ - гостре респіраторне захворювання гр-ка — громадянка грн. — гривня гр-н — громадянин гр-ни - громадяни ГРТ - Громадське російське телебачення ГРУ — Головне розвідувальне управління груд. - грудень ГрузРСР (ГРСР) - Грузинська Радянська Соціалістична Республіка ГСДП — Галицька соціал-демокра-тична партія ГТД - газотурбінний двигун ГТЕС - газотурбінна електростанція ГУ — Головне управління ГУ — Головна управа диз. 19 „ГУ" - „Голос України" (газета) губ. - губернатор, губернія ГУЛАГ - з російської; укр. варіант - ГУТАБ — Головне управління таборів ГУРТ — Громадське українське радіо і телебачення ГУТАБ - див. ГУЛАГ ГФ ~ граматична форма Гц - герц ГШ - Генеральний штаб (див. генштаб) Д д. — давальний відмінок д. - добродій (див. д-й, доб.) ДАІ — державна автомобільна інспекція ДАК — Державна акціонерна компанія дБ — децибел ДБ — дисциплінарний батальйон ДБК — дачно-будівельний кооператив ДБУ — дорожно-будівельне управління ДБК — домобудівний комбінат ДВЗ — двигун внутрішнього згорання ДВО — державне виробниче об'єднання ДВП - дерев'яно-вінілове покриття ДВР — Демократичний вибір Росії ДВРЗ — Дарницький вагоноремонтний завод ДВУ — Державне видавництво України дд. — добродії, мн. від добродій ДДУ - Дніпропетровський державний університет ДЕК — державна екзаменаційна комісія дем. — демократичний демпартія — демократична партія ДемПУ - Демократична партія України (див. ДПУ) деп. — депутат держ. — державний Державтоінспекція - Державна автомобільна інспекція (див. ДАІ) Держагропром - Державний агропромисловий комітет держадміністрація - державна адміністрація Держбанк- державний банк держбюджет — державний бюджет Держдума - див. Госдума держзамовлення — державне замовлення Держлітвидав - Державне літературне видавництво держмайно' - державне майно держпозика - державна позика держстрах — державне страхування дзот - дерево-земляна огнева точка див. — дивись див. — дивізія див-н — дивізіон диз. - дизель 20 дизпаливо дизпаливо - дизельне паливо дип. - дипломатичний дир. - директор дис. - дисертація дис. - дисциплінарний дист. - дистильований дит. - дитяче дитбудинок - дитячий будинок дитвидав - дитяче видавництво; видавництво дитячої літератури дитсадок- дитячий садок дит'ясла - дитячі ясла диф. -диференціал діал. — діалектне дієприкм. - дієприкметник дієприсл. - дієприслівник дієсл. - дієслово д-ій - добродій (див. д., доб.) ДІНАУ — Державне інформаційне аґентство України ДК - Дунайська комісія ДКБ — дослідно-конструкторське бюро дкг - декаграм дкл - декалітр дкм — декаметр ЦКНС-див. ГКЧП ДКО - державне комунальне об'єднання ДКП - державне комунальне підприємство ДКТП — державне комунально-торговельне підприємство ДКФ - державна комунальна фірма дм — дециметр дм — дюйм ДМГ — державне мисливське господарство ДМІ - джерела масової інформації ДМК - Державний митний комітет ДМОМ - Державний музей образотворчого мистецтва ДМП - державне мале підприємство ДМХ - дециметрові хвилі ДНВП - державне науково-виробниче підприємство ДНД - добровільна народна дружина Дніпрогес - Дніпровська гідроелектростанція ДНК - дезоксирибонуклеїнова кислота ДНЯЗ - Договір про нерозповсю-дження ядерної зброї доб. - добродій (див. д., д-й) довгобуд - довготривале будівництво ДОК - деревообробний комбінат док. — доконаний вид Донбас — Донецький басейн ДонДУ - Донецький державний університет до н. є. - до нашої (нової) ери дорев. - дореволюційний до Р. Хр. - до Різдва Христового дот — довгочасна огнева точка доц. — доцент ДП — державне підприємство ДПА - Державна податкова адміністрація ДПВЦ - державний проектно-впро-ваджувальний центр ДПІ — державна податкова інспекція ЄЕСУ 21 ДПУ — Демократична партія України; див. ДемПУ ДПУ - Державне політичне управління д-р - доктор (наук) ДРБУ - дорожнє ремонтно-будівельне управління ДРВ — Демократична Республіка В'єтнам ДРЕС - державна районна електрична станція друк. - друкарський ДСЗ - Далекосхідна залізниця ДСО — державна служба охорони ДСП - дерев'яно-стружкова плита ДСТ - добровільне спортивне товариство ДСТУ - Державний стандарт України ДСУ - Державна самостійність України ДСШ — дитяча спортивна школа ДТ - довірче товариство ДТМО — дитяче територіальне медичне об'єднання ДТП — дорожно-транспортна пригода ДТСААФ — Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту (вживається також рос. варіант ДОСААФ) „ДУ" - „Демократична Україна" (газета) ДФ — дитячий фонд ДЦКЗ - Державний центральний концертний зал ДЦП — дитячий церебральний параліч ДЮСШ - дитячо-юнацька спортивна школа Е ЕАН - економічно активне населення ЕКГ - електрокардіограма екз. — екземпляр економ. — економічний ЕОМ — електронно-обчислювальна машина ЕРСР — Естонська Радянська Соціалістична Республіка ЕУ - Енциклопедія українознавства ЕУД - Енциклопедія української діаспори Є ЄАН - Європейська асоціація нумерації ЄБРР - Європейський банк реконструкції та розвитку ЄВС - Європейська валютна система ЄВУ — Європейська валютна угода ЄДАПС - Єдина державна автоматизована паспортна с�